 |
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Знову після йоги загасив внутрішній вогонь багряним пивцем.. це вже входить в звичку, тре кидати. або пиво, або йогу. Проїхався сьогодні од Теремків до Кловської й назад, побачив 13 реклам (бігборд, лайт-бокси в метро і реклами в вагонах) про допомогу дітям, хворим на рак. За останні десятиліття кількість хворих (в тому числі на рак) дітей сильно зросла. І не зовсім тому, що екологія, геномодифікат і забруднення, а через те, що раніше такі діти просто не виживали, і відповідно тому їх і було менше. Зараз можна витягти і підтримувати якусь більш-менш життєздатність майже будь-якої дитини, хоч і не надовго, і можливо з постійними фізичними муками, що в свою чергу зменшує внутрішньовидовий відбір. В тваринному світі хворих немає, хіба шо в зоопарках. Природні умови проти хворих, такі особи просто не виживають — або здоровий, або мертвий. Людський же гуманізм не знає меж. І людина колись таки підкорить цей світ. Tags: думки
Лунаюча музика: Ottawan - You're O.k.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Похарчувався трошки соєвими продуктами, і ось шо я про них думаю Соєвий соус El Nature — з хлібом їсти можна, але сам по собі має сумнівні смакові характеристики. Соєві сосиски «Здравушки» — на смак гидота рідкісна, їсти практично неможливо. більшу частину згодував гостям. Тофу (тіпа як соєвий сир) — на смак ніякий. тобто взагалі ніякого смаку. але їсти можна, особливо якщо змішати з чимось, що хоч якийсь смак має. Паштет на основі тофу «Намаге з часником» — смачний. мабуть через туєву хучу приправ, не знаю, але їсти можна і навіть з задоволенням. Просто мочена соя, смажена на оливковій олії — Весело і смачно. Але ось начитався статей типу «Польза сои и вред сои», ось коротка вичавка: « Так, в документированных исследованиях, проводимых с участием 3734 пожилых мужчин, было показано, что те из них, кто половину своей жизни употребляли в пищу тофу (продукт, произведенный из сои) имели в 2,4 раза больший риск в дальнейшем получить болезнь Альцгеймера (старческое слабоумие)» <параноя>
Якщо коротко, то через соєві фітоестрогени людина (особливо чоловічої статі) має проблеми з мозгом, яйцями і взагалі гормонами. З соєю чоловік тупішає швидше і ефективніше, аніж без неї. А якщо прикинути, що зараз продукти в говносупермаркетах складаються з сої трошки менше ніж повністю, то виникають всякі конспірологічні думки про ZOG і цілеспрямоване отупішання населення
</параноя> Tags: думки, кулінарні збочення, параноя
Лунаюча музика: Therion - Gothic Kabbalah
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
якшо в хаті є їжа, то треба її зъїсти, бо інакше забудеш про неї, вона зіпсується і стане несмачною. шоб приготована їжа (нариклад макарони чи якась каша) стала смачною, траба закинути в неї побільше вершкового масла і добряче це все перемішати. часто буває, що їсти дуже хочеться, а йти в магазин чи готувати впадло. На цей випадок файно мати добрячий пакаван горішків (будь-яких) їх жменю потопчеш і наїсися. непогано мати якусь жінку, яка час від часу приходить в гості, щоб тут поприбирати, попрати, попрасувати, полити квіти, помити посуд і застелити ліжко. Але де ж зараз таку знайдеш? Tags: думки, лайфхак, я
Лунаюча музика: Antichrisis - 2 - The endless dance
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Росія захищає свої інтереси, Грузія свої, США свої, а Осетія свої. Звичайно вони не співпадають і часто суперечать інтересам інших. Безглуздо казати що Росія не права чи Грузія -- кожен діє як вважає собі потрібним. А як інакше? Собі у шкоду? Не сумніваюсь, що про війну знали всі хто треба і 08.08.2008 і Путін і Буш і Саакашвілі сиділи і дивились на годинник в очікуванні потрібного часу. Про людей, таких як ми з вами тут ніхто не думає і думати не збирається, бо є територія, є населення, є електорат, є області впливу, от і все, нас з вами немає, і те що ми кричимо що одні хароші і мирні, а ішні підараси і агресори -- то лише краплі в інформаційній частині протистояння. Повернувся на днях з Росії. Там все спокійно. Живуть такі самі пофігісти як і в Україні. Коли взанають звідки я, питають як там в Хохляндії (слова "українці" вони не знають), кажу все нормально, поки на горі хаос, люди заробляють гроші. Майже не шмонали. Після перегляду російського телевізора ледь не почав ненавидіти Грузію. А взагалі я до Алтайських гір їздив, гарні вони, якось фотки викладу. Чудовий край. Tags: думки
Лунаюча музика: Алиса
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Ну не наїдаюсь я вегетаріанською їжею. Вона мені до смаку, легка, після неї немає тяжкості, але скільки б не зъїв — все одно голодний. Та думаю то питання часу привчити організм до такої їжі. Чим, власне і займаюсь. Ще мені геть не подобаються наліпки в Києві « М'ясо — це вбивство». Їсти можна все, що перетравлюється організмом. Як казав один київський йог «неважливо що людина їсть, головне шо вона собою являє». До того ж я переконаний, що людині цей світ подаровано і вона ладна використовувати його на свій розсуд як заманеться. Це стосується і навколишнього середовища і власного тіла. Все для людини. Якщо «М'ясо — це вбивство», то і взагалі « Їжа — це вбивство». Ти ж поглинаєш аккомулят енергії, який належав іншій живій істоті (тварина, рослина, бактерія), одбираєш чужу енергію без дозволу істоти. Якщо так, то харчуватись можна лише дистильованою водою, мінералами і синтетичною їжею. Або й взагалі не харчуватись, пора вже одходити од тваринного. Tags: думки, я
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Як все ж таки часом цікаво спостерігати за мєнтами, коли вони шманають твої речі. З якою цікавістю крутять в руках GPS-приймач і питають « а шо воно таке?», і коли пояснюєш їм шо до чого, роблять вигляд що зрозуміли, але все одно екран знайти не можуть. Як вони дивляться на тебе як на довбойоба, коли знаходять в рюкзаку пучок стручків адамового дерева чи жовті плащі зі знаком радіації, чи гермошлєм. Чи риболовні снасті. З якою награною байдужістю рахують твої гроші. А коли знаходять якісь ліки, то з яким ентузіазмом перебирають їх, в надії знайти щось цікавеньке, і так розчаровуються коли знаходять там один лише аспірин і активований вуголь. Яке в них обличчя, коли перелистують томік Достоєвського чи Міллера, навіть іноді читають пару рядків. Але зрештою, так і не знайшовши трави, чи шо вони там у мене ше хотіли знайти, кажуть, що « нєінтєрєсний ти чєловєк» і одпускають з миром… Tags: думки
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Китайці вчасно зрозуміли які речі порібні сучасній людині і почали активно їх штампувати — а потрібні людям зараз одноразові речі, які коштують дешево, які не шкода зламати чи згубити, які не обов'язково берегти та ремонтувати. Того китайські товари і заполоняють увесь світ — через свою дешевизну і «одноразовість». Але така тенденція характерна не лише для речей, але й для інших сфер людського споживання — для мистецтва, наприклад. Вештаючись по арт-галереям, перформансам і всяким таким сучартам, я зазвичай отримую достатню кількість естетичного задоволення, але в той же час я розумію, що більше ніколи не побачу цього ще раз (хіба на фотках, але то не то), і це підсилює всі мої оті органи, які відповідальні за сприйняття всякого такого арту, і задоволення од них отримується ше більше. Деякі митці навіть пішли далі — після показу вони демонстративно (або й ні) спалюють свої роботи, тим самим показуючи, що все, людоньки, — насолодились і досить, шукайте чогось іншого. І я думаю, це правильний шлях — треба вміти відпускати. Потримав трошки — і хай собі летить. Та й нащо берегти? Речі треба використати і викинути. Мистетство пропустити крізь себе й забути. Залишиться осад і його достатньо. Tags: думки, мистецтво
Лунаюча музика: Pink floyd - Sorrow
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Шкодить випромінення мобілього чи не шкодить людині — то спірне питання. Але явно на користь не іде. Он таргани вже од цього повтікали, на черзі бджоли, які масово гинуть в Європі.  Переважно більшість людей, коли балакає по телефону, притуляє слухавку до правого вуха, а отже опромінює переважно праву частину моску — ту частину, яка відповідає за інтуїцію, творчість, цілісне сприйняття, розуміння метафор і орієнтації в просторі. Чим більше ми опромінюємо цю частину мозку тим гірше у нас з усім вищепереліченим — стаємо менш чутливими до творчості, образно кажучи, перетворюємось в ходячі калькулятори. Так шо раджу вам притуляти мабільний до лівого вуха — воно шило на мило звісно, але будете з дахом в інший біу нахиленим. Tags: думки
Лунаюча музика: Muse - Coma
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Український звук « хм» він же « гм», який починається як осмислений видих, що закінчується внутрішнім вібруванням ближної частини голосових звъязок і означає в залежності від контексту подив, скепсис, здогадку, жаль, інтимне мурчання, передчуття позитиву, зауваження та взагалі майже все що завгодно — є нічим іншим як спрощенна форма індуїстсько-ведичного озвуку « ом», « аум» — початкової мантри, квінтесенції слова, символу божественної трімурті, вібрації ненародженного Брахми, що його ж і породила. Пам'ятаймо це постійно! Tags: .u—b_s, думки, індуїзм
Лунаюча музика: Muse - Megalomania
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
 Колись, ще не дуже давно, років п'ять тому і раніше, на деяких сайтах ще можна було побачити отаку от помітку — « 100% notepad» — це був нібито признак професійності розробника, ігнорування ним благ тогочасних візуальних редакторів і випендрьож перед публікою. Та й справді, легше було написати все в нотепаді ніж у тому ж фронтпейджі чи дрімвъювері, які крім того як нагадити в тегаг нічого не вміли.  Трохи більш цікаво — це « 100% mspaint». Щоб нормально малювати в пейнті треба мати неабияку наснагу, добіса часу, терпіння і сталеві нерви. Бо малювати в ньому неможливо. І саме це до нього так притягує. Я колись багато в пейнті малював, та й зараз час від часу, під особливий настрій, закриваю всі фотошопи і корели та вертаюсь до пейнту.. є в ньому така магічна простота.. Це вам не  Tags: думки
Лунаюча музика: Saskrotch - Pacmania
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Все відбувається швидше і швидше. Діти дорослішають так що кожне нове покоління старше за попереднє. Вхідної інформації більшає, доводиться вчитись сприймати її все швидше, вхоплювати основне, відсіювати непотрібне. Суспільство не встигає за розвитком науки. Кількість нових продуктів медіа на одиницю часу стрімко прямує до асимптоти — до нескінченності. Час стає найдорогоціннішим товаром. Плани на майбутнє втрачають сенс, бо майбутнє все більш інваріантне і непередбачуване. Найцінніше вміння — вчасно сприйняти нове. Точка сингулярності все ближче. І що з цим робити? Кожен обирає собі один з шляхів: 1. Одморозитись. Ігнорувати нове, жити в лісі, або й в місті, але так, щоб максимально одгородитись од прискорення часу. Сподіватись на зворотній рух. Але тут є небезпека загинути — просто не вижити в нових правилах, які все ж таки приходять ззовні. 2. Прийняти сингулярність в собі. Прискорити свої процеси, бути в постійній напрузі, в русі, сприйнятті і продукції нового, не дивуватись незвичному, не прив’язуватись ні до чого, покладатись на власний розум і постійно пропускати через себе купу інформації. Тут є ризик згоріти. Промайнути непомітно повз життя, так нічого й не осягнувши і не наздогнавши. 3. Найменш реальний варіант — боротись з новим порядком. Нове неможливо побороти. І що ж настане в точці сингулярності?, а вона за різними прогнозами настане в 2012—2030 роках. ( три варіанти )Tags: .sin, думки
Лунаюча музика: Therion - The Siren of the Woods
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
![[info]](http://nash-lj.org.ua/zab/ljface/userinfo_papaha_vusa2.gif) chapeye написав досить цікаву статтю про чужинців в країнах, і в багато чому я з ним згодем. особливо з цим: «Мене тут завждu уміляли подвійні стандарти. Українська діяспора, що зберігае ідентичність у інших країнах - це молодці. А арабська чи китайська діаспора в нашій - це гади.»
А насправді, тут правильну сторону тяжко знайти, можливо навіть взагалі її нема.
Дописав в «Бриколажі» такий комент до цього всього:
« | Це палка о двох кінцях — з одного боку треба захищати своє, берегти і боронити од усякого зазіхання — зберігати свою ідентифікацію (така-собі „фофуддя“); з іншого боку всі ми люди всі ми різні і унікальні, а також потенціально вільні (так-сказати „сингулярні”), і капсулюватись в межах якоїсь-там своєї культури — то обмежувати себе і іншим не давати досягати „широти”.
Так що біс його знає яка сторона правильна. Я схиляюсь що обидві, бо вони лиш дві сторони одного явища. „Фофуддя” — то LS-режим розгортання процесів, а „Сингулярність” — то HS-режим. А якщо вірити синергетиці, то ці режими по суті один процес, а заганяти його лише в один режим скоріш за все зруйнує його. | » |
* Фофуддя/сингулрність — термінологію вкрав у ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif) xkobo Tags: .sin, думки
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Класова нерівність напевно найсильніша з усіх нерівностей. Національні, релігійні, освітні, та інших відмінності теж сказуються у взаємовідношенях між людьми, але зазвичай вони долаються і переходять на другий план. Але якщо трапляється так, що товариш стає на порядок, а то й декілька вище (або нижче) у суспільній ієрархії (гроші/влада/слава/статус), то часто-густо дружба пропадає, або перетворюється у вимушену формальність. Довгий час у нашій країні від початку її незалежності спостерігався дивний феномен: люди з одного класу (пролетарсько-радянського) потрапривши у дико-капіталістичне середовище в залешності від своїх здібностей просувались у різні верстви населення, які доречі самі на ходу і створювали, але при цьому не розривали стосунків з представниками свого «до-капіталістичного» середовища. Мене це дико дивувало — люди з різних класів відчувають себе рівними. Але таке тривало відносто недовго і зараз вже все більш-менш заспокоїлось і міжлюдські стосунки повертаються до залежності від класу. А шкода - я вже так втратив кілька людей.
Tags: думки, суспільство
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Ми живемо у деформованому, перевернутому з ніг на голову світі. От наприклад трикутники.  Споконвіку кожній людині було відомо, що трикутник з гострячком доверху — то чоловічий символ, що символізує вогонь, духовність, сухість, тепло, літо, червоний колір, залізо і знак Лева. А перевернутий трикутник гострячком донизу то жіночий знак (чаша), який відповідає за воду, пасивність, мудрість, вологість, холод, зиму, зелений колір, мідь і Венеру. Але що ми бачимо нині? А ось що:  Чоловічому туалетові відповідає жіночий трикутник, а жіночому — чоловічий! І так всюди де не глянь... Це явна деформація суспільної енергетики... Можливо саме через це — через хибний (чи злонамірений) символізм ми маємо суспільство «унісекс», в якому поступово стирається межа між чоловічою і жіночою статтю. Є спроби боротьби з цим багом, наприклад отакий варіант туалетів (автор — Ольга Кулікова):  тут зліва альтернативна чоловіча, а справа жіноча піктограма до туалетів. Але такі починання висміюються і не набувають належної підтримки, так що навряд скоро будемо мати якісь зміни. Tags: гумор, думки, ме і жо, символи
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
XY — чоловіча хромосома XX — жіноча хромосома OY — ордината / вертикаль OX — абсциса / горизонталь Y — літера іґрек, має 3 риски. (3 — непарне число, чоловіче). Літера № 25 = 2+5=7 — знов непарне X — літера ікс, має 2 риски. (2 — парне число, жіноче). Літера № 24 = 2+4=6 — знов парне це я так, про взаємозвъязки. Tags: думки, ме і жо
Лунаюча музика: Ольга Арефьева - Дезертир
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Дивився у Жовтні ісландський фільм « Янголи Всесвіту». Фільм про психів в дурдомі. Цей фільм зачіпає тим, що життя душевнохворих зображено без всякого пафосу. Найбільшою подією в житті яких була вечеря в дорогому ресторані, за яку вони розплатились чеком з підписом „Адольф Гітлер“... Закінчується фільм самогубством. Сумний фільм. Я колись дивився інший ісландський фільм — « 101 Рейкъявік». Ото дійсно класний фільм. Там про хлопця який принципово не хотів працювати. Сидів на шиї у матері, здавав пляшки і лазив по інтернету. Потім від нього завагітніла коханка його мами. Зрештою його всі задовбали, мама пиляла щоб він пішов працювати, її коханка казала, що син не од нього, він покинув свою дівчину, яка його кохала.. Написав записку і пішов у гору щоб його замело снігом. Ліг на схилі, обличчям до неба, його поступово почало заносити снігом, вже видно лише обличчя, потім лише ніс, і тут пішов дощ — весь сніг розмило, а він весь мокрий і холодний пішов додому. Це було так знято, що після таких кадрів хочеться жити. Tags: думки, кінематограф
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/community.gif){kind=small}
попереднє